Статті
Півроку прем’єрства Абія Ахмеда Алі: «абійманія» шириться Ефіопією

Новий прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі прийшов до влади в квітні 2018 року після відставки свого попередника Гайле Мар’яма Десаленя та за півроку зміг почати широкомасштабні зміни, які торкнулися не лише Ефіопії, але й всієї Східної Африки.

Для Африки найбільш частий вік лідера – понад 60-ть років. На цьому фоні 41-річний Абій Ахмед, який має змішані релігійні переконання, володіє трьома мовами і збирає стадіони прихильників виглядає таким, який об’єднує країну та ламає усталені переконання. На нього покладає надії уся нація, вбачаючи його свого роду ефіопським «месією».

У столиці Ефіопії Аддіс-Абебі вітрини обклеєні фото прем’єра, люди змінюють зображення в месенджерах на його фото та одягають футболки з зображенням лідера. Через його харизму та неформальний стиль  прем’єр-міністра порівнюють із Нельсоном Манделою, Джастіном Трюдо, Бараком Обамою. Таке явище суспільної любові до прем’єра дістало свою назву – Абійманія.

Абій Ахмед,  прем'єр-реформатор / джерело: The Economist

Абій Ахмед, прем’єр-реформатор / джерело: The Economist

Родом із західної Ефіопії, Абій був залучений до руху опору проти режиму Менгісту Хайле Маріама ще у підлітковому віці. Він – колишній військовий, отримав звання підполковника, доктор з питань дослідження миру та безпеки, почав займатися політикою 8 років тому.

Економічний та політичний контекст Ефіопії

Попри суспільну любов та широкомасштабну програму реформ, прем’єр «отримав у спадок» країну, яка, хоч за прогнозами МВФ і стане найшвидше зростаючою економікою Субсахарної Африки у 2018 та все ж має серйозні економічні проблеми, що можуть нівелювати увесь потенціал.

Ефіопія зіштовхується з критичною нестачею іноземної валюти, яка тимчасово вирішена шляхом вливання грошових коштів з Об’єднаних Арабських Еміратів та Китаю. Зростає нерівність, дефіцит робочих місць для великої кількості випускників, значний екологічний збиток, етнічна напруга. Рівень безробіття серед молоді становить близько 27%, експорт країни приносить лише 3 млрд. дол.., що є другим найменшим показником в Африці.

Революційно-демократичний фронт ефіопських народів (EPRDF), правляча коаліція з 4-х партій, яка в 1991 році прийшла до влади, зараз переживає кризу, намагаючись подолати протиріччя між коаліціянтами. В політичному керівництві переважає етнос тиграй, бо саме вихідці з цієї групи ініціювали створення Фронту з іншими етнічними групами, для забезпечення більшої підтримки. За етнічним розподілом, тиграйці становлять лише 6% населення. Керівництво EPRDF призвело до маргіналізації інших етнічних груп, еміграцію талановитих фахівців, двох надзвичайних станів, які руйнівно вдарили по економіці країни.

Абій Ахмед Алі є першим лідером із оромо, найбільшої етнічної спільноти Ефіопії (складає третину населення країни, а разом із іншою групою – амхара – більше половини населення), яка останні десятиліття перебувала в культурній та політичні маргіналізації. Свою етнічну приналежність прем’єр підкреслює кольорами гардеробу – традиційними фіолетовим, зеленим та золотим, що є звичним для одягу етносу Оромо. Загалом, Ефіопія налічує понад 90 етнічних груп, і протягом десятиліть політика країни була організована по цих суперечливих напрямках.

Нова програма реформ: демократичні зміни та діалог з діаспорою

На фоні економічних, етнічних та правових проблем, затребуваною є нова модель розвитку країни, яка б передбачала політичні та економічні свободи, дотримання правосуддя та створення можливостей для молоді. Усі ці пункти включає оголошена прем’єром широкомасштабна програма реформ.

В їхній основі – політико-демократичне перетворення Ефіопії. Політика попереднього уряду формувала середовище в державі, яке було проектом соціальної інженерії та політичного контролю, вело до масового захоплення землі та вигнання сотень тисяч людей. Непослідовність та диктатура призвели до зменшення міжнародної активності, замороження контрактів, та, як наслідок, валютної кризи Ефіопії.

Стратегія реформ Ахмета Абія – це демократизація та економічні зміни, а також посилення регіональних позицій Ефіопії в Східній Африці. В економічному аспекті варто звернути увагу на плани по приватизації ефіопських підприємств з дозволом іноземним інвесторам купувати меншинні частки.

Критичним моментом для прем’єра є тема загального національного примирення. Ефіопія, яка складається з понад 90-та етносів, зіштовхується з типовим для африканських країн етнічним напруженням. Абій ініціював загальнонаціональний тур примирення в перший місяць свого прем’єрства, відвідуючи різні регіони країни та доносячи свої послання різними мовами, попри його прихід до влади у світлі дискурсу про його приналежність до Оромо.

Прем’єр-міністр пробує налагодити діалог і з ефіопською діаспорою. Крок на цьому шляху – безпрецедентний триденний візит до США, де проживає найбільша кількість ефіопів в еміграції, яких прем’єр закликав вірити в реформи та повертатися додому. В той же час, Абій працює на примирення церкви, яка розкололася в 1991 р., коли нового патріарха найменувала EPDRF, а колишній пішов у підпілля та виїхав до США. Візит прем’єра допоміг прискорити мирні переговори, а церемонія церковного єднання відбулася під час його перебування у США.

Протест представників діаспорян з етнічної групи оромо / Джерело: Pintrest/durame

Протест представників діаспорян з етнічної групи оромо / Джерело: Pintrest/durame

Ще один напрям реформ – демократизація Ефіопії, де за останні півроку основними здобутками є: звільнення низки суперечливих державних службовців, скасування заборони на веб-сайти та інші засоби масової інформації, звільнення тисячі політв’язнів та зняття заборони на організації та призупинення надзвичайного стану.

Свідчення змін в країні є дееміграція ефіопів, їхнє повернення на батьківщину, зокрема і відомих спортсменів, як от олімпійський срібний медаліст Фейзіс Ліліс.

Бачачи позитивні зміни, Світовий Банк висловив наміри надати Ефіопії 1 млрд. дол. прямим бюджетним вливання, чого не було з 2005 року. Готовність допомогти висловив і французький президент Емманюель Макрон, що допоможе вирішити проблему з капіталом.

Давня зовнішньополітична мрія Ефіопії – регіональне лідерство

Паралельно з цим прем’єр працює і над зміцнення регіональної ролі Ефіопії. Його політичний активізм в регіоні – шлях до втілення давньої ефіопської мрії про регіональне лідерство. Абій уже отримав негласне звання «найактивнішого дипломата регіону», він побував з візитами у Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Кенії, США, Сомалі  та Джибуті.  У кожній із цих країн прем’єр-міністр домагався і забезпечив звільнення ефіопів, які сидять у різних в’язницях. У Єгипті близько 32 ув’язнених були негайно звільнені та повернулися в Ефіопію тим самим літаком, що і прем’єр-міністр.

Крок міжнародній сфері, який зробив Абія Ахмеда відомим не лише для політиків та експертів, але й для багатьох простих громадян в різних куточках світу – його ініціатива примирення з Еритреєю та припинення 20-тирічного стану ворожості між країнами.

Абій Ахмед активно включається в миротворчий процес між воюючими фракціями у Південному Судані, організувавши першу спільну приватну зустріч між воюючими лідерами Південного Судану Ріеком Мачаром та Салва Киїром 20 червня та долучився до роботи зустрічі ІГАД 21 червня з цього ж питання.

Абій Ахмед став важливим посередником у процесі національного примирення в Південному Судані / Джерело: VoA

Абій Ахмед став важливим посередником у процесі національного примирення в Південному Судані / Джерело: VoA

Окрім Еритреї, Абій пробує зняти напруження у відносинах з Єгиптом стосовно розвитку гідроелектроенергії, запевняючи що  дамба «Відродження», яку зводить Ефіопія, не зменшуватиме рівня води в Єгипті. Абій навіть скасував контракт державного металургійного підприємства МЕТЕС щодо постачання гідравлічних труб для цієї греблі.

***

Програма реформ прем’єра виглядає досить амбітною. Проте для повної її реалізації необхідним є кілька умов. Перша з них – встановити збалансовані відносини з військовими та силовими органами, що виглядає цілком реальним, враховуючи військове минуле прем’єра.

Крім того, Абій Ахмед здобуває все більшу популярність на тлі іміджевого падіння фракції Народного Фронту визволення Тиграю (частина правлячої коаліції) і залишається загроза того, що фракція намагатиметься саботувати діяльність прем’єра, розпалюючи етнічну ворожнечу у різних куточках крани.

Основні противники прем’єра на виборах 2020 року – етнонаціоналісти та опозиційні групи, тому не менш важливим є створення національної виборчої бази.

Автор: Марта Олійник-Дьомочко, кандидат політичних наук, виконавчий директор Global Ukraine Foundation

Related Post