Статті
Провідна роль Федеративної Демократичної Республіки Ефіопії у питанні надання притулку біженцям в Африці

Ефіопія відноситься до країн, які дотримуються політики «відкритих дверей» щодо надання притулку біженцям, їх захисту та доступу до гуманітарної допомоги, повною мірою дотримуючись при цьому положень Конвенції про статус біженців від 1951 року.

Ефіопська гостинність

Важлива роль Ефіопії в питанні розміщення на своїй території великої кількості біженців із сусідніх країн, а також її активна участь в боротьбі з тероризмом та в процесах стабілізації ситуації в сусідніх державах, високо відзначається США, Великою Британією, Німеччиною, ЄС та ООН та наводиться в якості прикладу для інших держав світу та демонстрацією «африканської гостинності».

Сомалійські біженці в Ефіопії / світлина Better Shelter.org

Загалом, на сьогодні територія Ефіопії стала прихистком для біженців з 20 країн, більшість яких становлять вихідці з Південного Судану, Еритреї, Судану, Сомалі та Ємену. За даними Адміністрації Ефіопії у справах біженців (Administration for Refugee and Returnee Affairs), станом на жовтень 2018 року, на території цієї країни знайшли притулок 926 263 тис. осіб, найбільшу кількість з яких становлять біженці з Південного Судану – 425 тис. осіб, Сомалі – 255 тис., Еритреї – 165 тис., Судану – 45 тис. та Ємену – 1,7 тис. Біженці розміщені в 27 спеціальних таборах у чотирьох з дев’яти адміністративно-територіальних регіонах Ефіопії: Афар, Бенішангул-Гумуз, Гамбела, Сомалі та Тіграй, та столиці країни місті Аддис-Абеба, де перебуває близько 22 тис. осіб. Якщо висхідна тенденція збільшення кількості біженців збережеться й надалі, то до кінця 2018 р. можна очікувати, що число біженців в Ефіопі зросте до 1 млн. осіб. Така кількість переселенців і шукачів притулку робить Ефіопію другим реципієнтом біженців серед країн Африки (після Уганди).

Основними факторами, які провокують вимушені міграційні процеси в Східній Африці, є громадянська війна в наймолодшій державі світу – Південному Судані, політична нестабільність і порушення прав людини в Еритреї, триваючий конфлікт і посуха у Сомалі, а також війна в Ємені. Крім того Ефіопія є транзитною країною для частини біженців і мігрантів.

Відомством Ефіопії, що опікується питаннями біженців, є державна Адміністрація у справах біженців (https://arra.et/), до компетенції якої входять:

  • прийняття рішення щодо визначення статусу біженця;
  • засування таборів біженців та координація їх діяльності;
  • забезпечення базових соціальних послуг біженцям;
  • надання сприяння неурядовим організаціям у їх діяльності в цій сфері.

Населення різних країн Африканського рогу має деякі спільні риси, як то родинна спорідненість, культура, релігія, належність до одного етносу. У випадку південносуданських біженців, які прямують до Ефіопії, то більшість з них належить до етнічної групи нуерів та шукають притулку саме серед ефіопських нуерів, які мешкають в адміністративно-територіальному регіоні Ефіопії Гамбела. Вони вірять, що «їхні люди» на іншому боці кордону, попіклуються про них у важкий час.

Реєстрація сомалійських біженців співробітниками Адмінстрації з питань біженців (ARRA) / світлина ReliefWeb.int

Подібна ситуація і з сомалійськими біженцями, які, перетинаючи кордон з Ефіопією, на її території потрапляють у райони проживання «своїх ефіопських братів» у регіоні Сомалі. У деяких місцевостях навіть важко визначити, хто є насправді ефіопським, а хто етнічним сомалійцем, оскільки вони користуються посвідченнями особи обох країн.

У свою чергу, еритрейці відчувають себе в безпеці прямуючи до ефіопського регіону Тіграй, оскільки вони мають спільну з його населенням культуру, мову та релігію. З 2010 року ефіопський уряд дозволив переважно еритрейським біженцям поселятися в урбаністичних зонах за межами таборів біженців (out of camp policy).

Як Ефіопія працює з біженцями

За класифікацією Світового банку, Ефіопія належить до країн з низьким доходом (у 2017 році обіймала 165 місце з 184 країн світу за розміром ВВП на душу населення). З огляду на це, фінансову та матеріальну допомогу на прийняття біженців, їх розселення, розбудову супутньої інфраструктури, навчання дітей-біженців тощо, Ефіопія отримає від розвинених країн і міжнародних організацій, якими виступають передусім США, країни ЄС та інституції ООН, таких як Всесвітня продовольча програма, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації ООН.

Загалом, за даними УВКБ ООН, за перші дев’ять місяців 2018 року на ці потреби від міжнародних донорів Ефіопія отримала 109,4 млн. дол. США. Найбільше з цієї суми виділили США – 79,3 млн. дол. США (понад 70%), решту: Великобританія (6,9 млн. дол. США), Нідерланди, (3,9), Швеція (1,3), Ірландія (1,2), Канада (0,86) та Данія (0,3).

У листопаді 2017 року Ефіопія започаткувала всеохоплюючий план дій по роботі з біженцями (Comprehensive Refugee Response Framework), в якому окрему увагу приділено таким напрямам:

  • проведення політики стимулювання проживання та інтеграції в суспільство біженців за межами таборів (out of camp policy);
  • документування дозволами на працевлаштування в Ефіопії кваліфікованих біженців;
  • надання можливості дітям-біженцям здобувати освіту в місцевих навчальних закладах (станом на 2018 рік у 32 державних навчальних закладах початкової та середньої освіти навчалось близько 350 тис. дітей-біженців шкільного віку (5-18 років);
  • надання біженцям орних земель для ведення сільськогосподарських робіт;
  • виділення квоти у 30% від загальної кількості робочих місць в індустріальних парках для цієї категорії іноземних громадян;
  • надання з жовтня 2017 року біженцям можливості реєструвати акти цивільного стану народження, смерті, укладення та розірвання шлюбу.

Місця проживання еритрейських біженців у передмісті Аддис-Абеби / світлина Al Jazeera

До кінця 2018 року Ефіопія планувала започаткувати систему реєстрації біженців (Biometric Identity Management System), що передбачатиме зняття біометричних даних (сканування малюнку сітківки ока і відбитків пальців) у спеціально створених реєстраційних центрах при таборах для біженців по всій країні. Крім того, ця система фіксуватиме дані щодо освіти, професійних якостей особи, установчих даних членів їхніх родин тощо.

Міжнародно-правові та національні інструменти захисту біженців в Ефіопії

Захист прав біженців в Ефіопії забезпечується як міжнародно-правовими інструментами так і національними законодавчими актами.

Ефіопія є учасником Конвенції про статус біженців від 1951 року та Протоколу до ней від 1967 р., а також Конвенції Організації африканської єдності (ОАЄ), правонаступником якої в 2002 р. став Африканський союз (АС), щодо конкретних аспектів проблем біженців в Африці (Convention Governing the Specific Aspects of the Refugee Problem in Africa), яка була прийнята 10 вересня 1969 року Асамблеєю глав держав та урядів ОАЄ, та набрала чинності 20.06.1974 р. Ця конвенція, розробка якої була покликала необхідністю врахування регіональних особливостей проблем, з якими зіткаються біженці в Африці, містить безпосереднє посилання на Конвенцію ООН від 1951 р. як «основний й універсальний документ, що стосується статусу біженців».

У п. 2 ст. 1 цей документ містить розширене визначення поняття «біженець», що було доповнене вказівкою на нові обставини, що змушують особу стати біженцем, а саме: зовнішня агресія, окупація, іноземне панування або події, які серйозно порушують громадський порядок як у певній частині країни, так і по всій країні походження або громадянської належності особи.

Окремо відзначається необхідність гуманітарного підходу до вирішення проблеми біженців: «надання притулку є мирним і гуманітарним актом та жодною державою-членом ОАЄ не має розглядатися як недружній акт з боку іншої країни».

У Конвенції ОАЄ зафіксовано загальновизнаний та основоположний принцип забезпечення добровільності репатріації біженців: «жоден біженець не повинен бути репатрійований проти своєї волі. Добровільний характер репатріації повинен поважаться в усіх випадках» (п. 1 ст. 5); «біженці, які добровільно повернулися до своєї країни, жодним чином не можуть бути покарані за те, що залишили її з причин, що обумовлюють появу біженців» (п. 4 ст. 5); «біженці, які вільно прийняли рішення повернутися на батьківщину на основі гарантій чи за власною ініціативою, повинні отримувати всю можливу допомогу, що полегшить їх повернення на батьківщину» (п. 5 ст. 5). Конвенція окремо проголосила принцип заборони примусового повернення біженців чи їх вислання до держави походження.

Серед внутрішніх національних актів Ефіопії слід виділити Закон «Про біженців» №409/2004 від 19.07.2004 р. (Refugee Proclamation), яким до національного законодавства країни було послідовно інкорпоровано правові норми згаданих міжнародних документів. Важливою у ньому є стаття 24, яка визначає права та обов’язки біженців та шукачів притулку. Так, Законом гарантується право в наданні притулку, окреслюються законні рамки у виділенні земель під спорудження таборів, гарантується фізична безпека та захист біженців, поважаться принцип заборони примусового повернення біженців чи їх вислання до держави походження (principle of non-refoulement).

Табори ООН для біженців на території Ефіопії / Скриншот з сайту VideoBlocks

З метою виконання положень Нью-Йоркської декларації у справах біженців і мігрантів, схваленої у рамках 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН 20 вересня 2016 року, Ефіопія розробила власну національну Дорожню карту, положення якої передбачають протягом 10 наступних років забезпечити таке:

  • розміщення 10% біженців за межами таборів;
  • збільшення кількості дітей-біженців, які здобуватимуть освіту в навчальних закладах та надання можливостей для підвищення кваліфікації дорослим біженцям без будь-якої дискримінації у цьому відношенні;
  • надання дозволу на працевлаштування біженцям та особам, які мають посвідчення на постійне проживання;
  • виділення 100 тис. осіб з числа біженців та місцевих мешканців зрошуваних земельних ділянок для їх працевлаштування в сільському господарстві;
  • документування біженців, зокрема, свідоцтвом про народження їх дітей, які народились на території Ефіопії, видача посвідчень водія, надання права відкриття банківських рахунків.

Крім проблеми біженців з сусідніх африканських країн, Ефіопія продовжує зіткатись з безпрецедентними у новітній історії країни міжетнічними конфліктами між населенням регіонів Оромія і Сомалі та Оромія і Бенішангуль-Гумуз, які, поряд з наслідками триваючої в окремих районах країни посухою, за різними даними, призвели до появи маже
2,8 млн. внутрішньо переміщених осіб. Така кількість переселенців виводить Ефіопію на перше місце в світі за кількістю внутрішньо переміщених осіб.

Автор: Олександр Босак, третій секретар посольства України у Федеративній Демократичній Республіці Ефіопія

Related Post

Leave a comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *